Мама завжди залишається найважливішою людиною в нашому житті, нашою опорою та підтримкою. В Україні на офіційному рівні відзначається День матері, присвячений найріднішій людині.
День матері в Україні – дата та історія свята
У більшості країн світу, у тому числі і в Україні, свято відзначається у другу неділю травня. 2023 року День матері святкується 14 травня.
Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире – Свято Матері. Приходить у другу неділю травня, коли сонце своїм промінням зігріває весняну землю, коли природа оживає і дарує свої неповторні барви. Все це нагадує, що настав час привітати найдорожчу людину у світі – матусю. Не треба приховувати в цей день добрих слів, не треба соромитися чистих сліз вдячності. Треба зібрати їх у щирий віночок подяки нашим матерям.
Велика чарівна країна, з якої приходять усі люди, та в яку ніколи не можна повернутись назад, зветься Дитинством. І дарує нам в тій країні тепло й ласку найдорожча людина – Мама. Це вона береже, пестить, виховує свою дитину. Її любов має початок, та не має кінця. Тому кожний з нас з дитинства несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити
незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки
шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти
ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні – цей день відзначається в другу неділю травня
відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у
пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб
із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це –
свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина.
В Україні День матері святкували з 1929 року. Ініціатором впровадження Дня матері була Олена Кисилівська, редактор
тижневика «Жіноча доля». Але з часом про це свято було забуто, і лише в 1999 році згадали про нього.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні
турботи, терпіння, любов і відданість. Для вас, любі матусі, найкращі квіти, найщиріші побажання, найніжніші поцілунки!
Ярослав Ткачівський
ДЕНЬ МАТЕРІ
Такий погідний час оцей травневий,
невинним цвітом повниться земля,
Всміхнулось сяйво зелен-руті й дневі,
й усіх нас ласка Божа звеселя.
Воскресло свято в день оцей травневий,
весніють в душах матерів сади…
Сховаю щем свій: люба ненько, де ви?
Промінчиком з небес зійдіть сюди…
Блаженний днесь, благословен Всевишнім,
бо дітям мама — пісня золота.
Дзвенить сльоза, в ній спогади колишні,
де кожна мить — Голгофи висота.
Василь Симоненко
Матері
В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна…
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили –
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі – сила,
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу –
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.
Віктор Геращенко
Мамо моя рідна і єдина
Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
За здоров’я Богу помолюсь.
Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!
Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.
Віктор Геращенко
Моїй матері
Виглядай мене, мамо,із далеких доріг.
Знай, що пізно чи рано я вернусь на поріг.
Обійму міцно-міцно горем згорблений стан,
Задивлюсь в твої очі, розцілую вуста.
Жаль, що зцілить не зможу ран глибоких душі.
Про одне тебе прошу – ти себе бережи.
Виглядай мене, мамо, болем серце не край.
Я на крилах нестимусь у наш сонячний рай.
Через хащі і морок, перешкоди й біду –
Все здолаю, все зможу, а до тебе прийду.
Чебрецеве повітря, споришеві стежки,
Я до вас першим вітром прилечу навпрошки.
Чую пісню дитинства з дорогого села,
Звідкіля мене доля у світи повела.
В снах вже маряться квіти у дворі під вікном,
Добротою повиті й материнським теплом.
Оживе біла хата, скресне піснею гай,
Тільки б ти не хворіла…
Вже лечу – зустрічай.