До Дня пам’яті та примирення та до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (1939-1945 рр.)
8 травня відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня – річницю перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні.
Друга світова війна стала найбільш кривавою та жорстокою в історії людства. Для України та українського народу Друга світова є особливо болісною. Війна, яка пройшла крізь життя кожної української родини, є вагомою складовою історичної пам’яті нашого суспільства.
Історія України періоду Другої світової війни посідає чільне місце у вітчизняній історичній науці. Останніми десятиліттями в Україні виник цілий історіографічний пласт, пов’язаний з темою Другої світової. Створені у різних жанрах видання, наукові дослідження, спогади та збірки усної історії, художні й публіцистичні твори, складають величезний масив літератури в якому розкрито безліч нових документів, подій, фактів та зафіксовано тисячі й тисячі імен відомих і маловідомих героїв-учасників війни і тих хто пережив її в окупації, тилу та концтаборах.
Увесь цей масив переріс у своєрідне історіографічне джерело, що віддзеркалює процес осмислення теми Другої світової війни у загальносвітовому та українському вимірах.
Гриневич В. А. Червоний Імперіалізм : Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939-1941 / В. А. Гриневич ; відп. за вип. У. Густей. – 2-ге вид, змін. і допов. – Київ : HREC PRESS, 2019. – 491 с. : іл.
У книзі «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941», Владислав Гриневич розповідає про змову Сталіна і Гітлера, що призвела до великої війни в Європі, та про те, який вплив це справило на українське суспільство.
На основі раніше утаємничених документів компартії, радянських спецслужб, щоденників, мемуарів і наукових досліджень автор доводить, що в реакціях вагомої частини населення воєнні кампанії РСЧА в Західній Україні, Західній Білорусії, країнах Балтії, Фінляндії, Бессарабії та Північній Буковині сприймалися як «червоний імперіалізм», загарбницькі і несправедливі. Масковане гаслом «звільнення єдинокровних братів» приєднання західноукраїнських територій та їх радянізація стали продовженням розпочатої 1920 року інкорпорації України до складу СРСР. Цей процес супроводжувався терором та ідеологічною індоктринацією.
Однак сформувати гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю комуністичній владі не вдалося. Переживши Голодомор і репресії, Україна залишилася слабкою ланкою в Червоній імперії. Як зазначає Гриневич, осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам’ятання минулого.
Гриневич В. Неприборкане різноголосся: Друга світова війна і суспільно-політичні настрої в Україні, 1939 – червень 1941 рр. / В. Гриневич. – Київ : Дніпро: Ліра, 2012. – 508 с.
В книзі представлено авторське осмислення контекстів того різноголосся українського суспільства, яке комуністична влада протягом міжвоєнного періоду намагалася приборкати. Широко розпропагована політико-ідеологічна теза про “морально-політичну єдність радянського народу напередодні Великої Вітчизняної війни” не відповідала дійсності. Українське суспільство увійшло у Другу світову війну значною мірою розколотим. Комуністичній владі так і не вдалося сформувати в УРСР гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю. Переважно селянська за своїм соціальним складом Україна, переживши Голодомор, залишалася потенційно “слабкою ланкою” сталінської імперії. Ex post facto, саме нелояльністю вагомої частини населення до сталінської влади була зумовлена й воєнно-політична катастрофа СРСР 1941 року.
Гоменюк І. Провісники Другої світової війни. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації / І. Гоменюк. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.
Центрально-Східна Європа періоду між Першою і Другою світовими війнами була перенасичена конфліктами через невдоволені амбіції, територіальні претензії, національні образи та економічні проблеми. На карті з’явилися нові держави, повсталі на уламках Німецької, Російської, Австро-Угорської та Османської імперій, у патріотичному пориві готові воювати «за своє». Претензії до сусідів мали практично всі тогочасні держави регіону. Саме таким прикордонним конфліктам, що виявилися провісниками Другої світової війни, й присвячено цю книжку
Гейстінгс М. І розверзлося пекло… Світ у війні 1939-1945 [Текст] : [пер. з англ.] / М. Гейстінгс. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. – 749 с.
У книзі Макса Гейстінгса «І розверзлося пекло… Світ у війні 1939-1945»подаються унікальні документи – інтерв’ю, щоденники, листи, спогади й різноманітні особисті документи. Описи битв як на суходолі, так і на морі від Дюнкерка до Іодзіми, від Сталінграда до Гвадалканалу. Усі подробиці військових операцій та економіка країн-учасниць війни, логістика забезпечення армій, політичні портрети й замальовки у Французькому генеральному штабі, Білому домі чи Міністерстві у справах колоній. Це , за словами багатьох дослідників «справжній репортаж із пекла Другої світової війни».
Левітас Ф. Друга світова війна: український вимір / Ф. Левітас. – Київ : Наш час, 2012. – 272 с.
Книгу присвячено суперечливим сторінкам минулої війни. Спираючись на новітню українську, російську, англо-мериканську та німецьку історіографію, автор прагнув дати відповіді на найактуальніші питання Другої світової війни та розкрити роль і місце України в подіях 1939—1945 років. Основну увагу приділено питанням, які зумовлюють широкий науковий і пізнавальний інтерес у сучасному українському суспільстві: справжні причини Другої світової війни, особливості таємної міжнародної дипломатії, трагедія і подвиг перших років війни, ціна великої перемоги, історичне значення перемоги над нацизмом, українці-герої, проблеми національного примирення, війна як історичний феномен. Видання розраховане на викладачів і студентів ВНЗ, учителів і старшокласників, а також на всіх, хто цікавиться новітньою історією України.
Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства : збірник наукових праць / за наук. ред.: Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. – Київ : Арт Книга, 2015. – 335 с.
Дослідженню теми «жінка і війна» присвячена збірка наукових праць «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства» (2015). У виданні висвітлено маловивчені питання участі жінок у бойових діях та особливості перебування у військовому полоні, гендерні виміри жіночого досвіду радянського та національного підпілля, життя на окупованих територіях і примусової праці в Третьому райху, розкрито гендерну специфіку Голокосту, порушено складні питання насильства над жінками та співучасті жінок у насильстві в роки війни, окреслено проблеми повоєнних репрезентацій жіночого досвіду війни. Прагнучи вийти за рамки стереотипного бачення жінки у межах трикутника «зрадниця – жертва – героїня», вчені показують складну і суперечливу картину жіночого повсякдення у надзвичайних історичних обставинах.
Гавришко М. Долаючи тишу: жіночі історії війни. ‒ Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018. ‒ 240 с.
У збірці «Долаючи тишу: жіночі історії війни», авторка-упрядник Марта Гавришко пропонує читачам 27 відвертих історій-сповідей жінок, які не просто бачили війну та брали активну участь у тогочасних подіях, а прожили її. Опікаючі спогади, емоції в історіях, які роками залишалися непочутими. Справжні долі дівчат, яких колись змінила війна. Репрезентовані історії можуть шокувати, дивувати, спричиняти почуття незгоди, однак ніяк не можуть залишити байдужими.
Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939–1945 / І. Бігун, С. Бутко, В. В’ятрович [та ін.] ; Український інститут національної пам’яті. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 272 с.
Співробітники Українського інституту національної пам`яті досліджують документи тієї доби. Дізнайтеся правду, яку приховували від нас! Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни? На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!
Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум’ї війни. Україна та українці у Другій світовій / В. В’ятрович, С. Громенко, М. Майоров [та ін.]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.
Видання створене великим авторським колективом, кожен член якого має свою історичну спеціалізацію.
На основі значного обсягу документальних матеріалів висвітлюються наступні теми і проблеми:
Україна як частина СРСР та Закарпатська Україна у планах гітлерівської Німеччини та антигітлерівської коаліції; евакуаційна тактика «випаленої землі» та окупаційний режим Німеччини, радянське підпілля, партизанський рух та інше.
Книжка написана простою зрозумілою мовою і розрахована на широку аудиторію.
Галушка А. Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939-1941 / А. Галушка, Є. Брайлян; відп. за вип. А. В. Альошичева. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018.– 366 с.
Версальський мир, підписанням якого завершилася Перша світова війна, ще в 1919 році Фердинанд Фош назвав «перемир’ям на двадцять років». Бо саме такою короткочасною виявилася пам’ять світової громади. За двадцять років Європа опинилась у вирі нового протистояння. Гітлер і Сталін розпочали кривавий поділ чужих територій. Західні демократії були загнані в глухий кут, і за рік континент було поділено між двома диктатурами — нацистською і більшовицькою. А рік потому два диктатори зійшлись у смертельному двобої. Європа опинилася затиснута між молотом та ковадлом… На сторінках видання містяться аналіз подій, процесів та персоналій, що призвели до трагедії Другої світової війни; інформація про її хід протягом перших двох років до моменту, коли європейський конфлікт переріс у світове протистояння; факти та свідчення про зламні й знакові події Другої світової. Агресія СРСР проти сусідніх країн вписана в загальний контекст війни і світової політики. Крім того, показано передумови та причини, які спонукали Гітлера розпочати війну проти нещодавнього союзника.