Сьогодні студенти Ірпінського фахового коледжу економіки та права мали честь зустрітися з письменницею Ольгою Степанівною ВОРОБЙОВОЮ – невтомною берегинею нашої памʼяті, чиє слово торкається найглибших струн людської душі.
Зустріч із письменницею стала не просто розмовою про книги — це була година болю, пам’яті й правди, яку неможливо слухати без сліз. Кожна історія про закатовані й розстріляні ворогом родини Ірпеня та Бучі пронизувала серце гострим болем. У залі панувала тиша, у якій чулося більше, ніж у словах: людський розпач, співчуття, молитва…
Для багатьох тема війни — не сторінки твору, а особиста рана: хтось чекає рідних із війни, хтось живе з болем непоправної втрати, хтось і досі не знає долі безвісти зниклих.
Особливо щемливим став момент, коли серед присутніх була мама, чийого сина вороги забрали в полон ще в березні 2022 року. Він досі не повернувся додому. Очі Тетяни Попович, сповнені невимовного болю й водночас надії, говорили більше за будь-які слова. У ту мить кожен у залі відчув, наскільки страшною є ціна війни й як багато українських матерів живуть сьогодні між молитвою, страхом і нескінченним очікуванням.
Щиро вдячні за сьогоднішній захід координатору проєкту Кукушкіну Костянтину Миколайовичу – учаснику бойових дій та волонтерського руху Ірпеня.
Дякуємо нашим гостям-патріотам за мужність говорити про страшну правду, за силу зберігати пам’ять про невинно вбитих і скалічені долі, за книги, які не дозволяють світові забути, якою ціною Україна виборює своє право жити. Такі зустрічі залишають слід у душі назавжди, вчать цінувати життя, берегти одне одного й ще сильніше вірити в повернення всіх наших людей додому та перемогу добра над злом.
