Усі ми народилися в найпрекраснішому куточку планети Земля. І нас усіх об’єднує одна географічна назва – Україна! Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці… Україна – це розкішний вінок із рути, барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…
Наша Україна – чудовий куточок планети, де ніколи не буває ні міцних морозів, ні страшної спеки, злив та інших природних катаклізмів. У нас м’який, помірний клімат, родючі землі, великі ліси, могутні ріки й моря. Широкі лани прикрашають нашу привільну країну. І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги: турки й татари, поляки. Вони хотіли підкорити собі нашу Батьківщину, володіти її безмежними просторами. Вони руйнували, палили села й міста, забирали в полон красивих українських дівчат, які славились на весь світ своєю вродою. Міцних хлопців продавали на невільницьких ринках, а старих людей просто безжалісно вбивали. Плач і стогін стояли над рідною землею. Але український народ не корився лихим нападникам, мужньо боровся проти них. У цій боротьбі особливо відзначилося козацтво.
До Дня козацтва, захисників і захисниць України студенти групи Ф-21 із куратором Дроботовою Л.А. провели годину спілкування «Повернися живим!»
Згадали своїх прадідів, які боронили рідні землі, також передивилися сторінки стрічки «На Схід».